Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирло

Вирло, -ла, с. 1) Дышло коннаго привода. 2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы. Рк. Левиц. 3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі. Г. Барв. 20. 4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛО"
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Грошоло́в, -ва, м. Гоняющійся за прибылью, за деньгами. Панські економи, людські п'явки безсердечні, дрібні грошолови. К. Досв. 213.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Домина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. домня́ти и дом'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) Доминать, домять, оканчивать, окончить мять. 2) Оканчивать, окончить растирать, измельчать. Доминай бо швидче перець! Кіевск. у. 3) Доѣдать, уписывать. Кухарь кота лає, а він курча уминає.
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.