Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виродок

Виродок, -дка, м. Выродокъ. Cм. вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люде як люде, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОДОК"
Астрономи́чний, -а, -е. Астрономическій. К. Іов. Передм. V.
Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Гасило, -ла, с. Щипцы для гашенія свѣчей въ церкви. Аф. 357.
Жвакота, -ти, ж. Жеваніе, чавканіе.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.  
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде. Г. Барв. 305.
Слимачок, -чка, м. Ум. отъ слимак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.