Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виродок

Виродок, -дка, м. Выродокъ. Cм. вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люде як люде, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОДОК"
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Німеччина и німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Обпарити Cм. обпарювати.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Сіриця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Фелеґа, -ґи, ж. Рваный сердак, вообще изорванная штука одежды. Желех. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.