Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Доповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Дополняться, дополниться.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2.
Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Гордували мною люде, а ти був моя затула. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Накарав міх, то й торби страшно.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. III. 72). Поденно до людей хожу.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Суміш, сумішно, нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
