Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирядка

Вирядка, -ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати Позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯДКА"
Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Битливий, -а, -е. Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Конст. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міусск. окр.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. Cм. шнир.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють. Ном. № 5876.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок! Загад.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.