Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ.
Дба́лість, -лости, ж. Рачительность, старательность, заботливость.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Обп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає.
Смеречок, -чка, м. — жабій. Pacт. Equisetum.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали.
2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми.
