Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висваритися

Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВАРИТИСЯ"
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.
Зача́вити, -влю, -виш, гл. Задавить, раздавить. — курча. Зарѣзать цыпленка. Левиц. Пов. 106.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. І. 123.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Роскльовувати, -вую, -єш, сов. в. росклювати, -клюю́, -єш, гл. Расклевывать, расклевать.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Мил. 132. Ой запрягай свекрові коні. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.