Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Пожолобитися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Пронурок, -рка, м. = понурок.
Смолька, -ки, ж. Трубка курительная. Ходять по церкві у мегерках, смольки курять, регочуться.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати.
