Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Вищезати, -ваю, -єш и вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Полити Cм. поливати.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік.
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. 2) Родъ кинжала. Ум. рогатинка.
Хворяка, -ки, об. Больной, больная. Як понедужав мій товар, так я од хворяк і не одходила.
