Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вироюватися

Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Вішати, -шаю, -єш, гл. Вѣшать. Або вішайте, або пускайте. Ном. № 2721.
Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
Усь! меж. для натравливанія собаки. Вх. Лем. 476.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.