Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вироюватися

Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Півсонно нар. Въ полуснѣ. Желех.
Струдитися, -джу́ся, -дишся, гл. Изнуриться отъ работы, истомиться, измучиться. Вх. Лем. 471.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.