Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вироюватися

Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Воїн, -на, м. = вояка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину. Н. п.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. І. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Клепець, -пця́, м. 1) = клепач 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. Кв. І. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. Конст. у. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Н. п. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. Гол. III. 289. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. Левиц. І. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris. Шух. І. 21.
Поспиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.з чого. Растратить, пьянствуя, что. П'ють, поки й з батьківщини поспиваються. Г. Барв. 261.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.