Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вироюватися

Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЮВАТИСЯ"
Дара́ 2, -ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.
Пересип, -пу, м. = переспа.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так. Павлогр. у.
Порати, -раю, -єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Утворний, -а, -е. Стройный, красивый. Ой ти, хлопче, ти утворний, люблю твої очі чорні. Гол. І. 260.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.