Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виса

Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла. Ном. стр. 294. Заг. № 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСА"
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Двійця, -ців, с. = Двійнята.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Мази́ло, -ла, с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. Cм. квач. Рудч. Чп. 251. І мазниця, і мазило уже мені надостило. Чуб. V. 1061.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав. Рудч. Ск. II. 183.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках. Ном. № 8709.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.