Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вир

Вир, -ру, м. Водоворотъ, омутъ. Взяли жидівочку та під білі боки, розмахали і кинули та у вир глибокий. Гол. Ум. вирочок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИР"
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum. Вх. Пч. І. 10.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Поковзатися, -заюся, -єшся, гл. Покататься на льду, скользя.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Стяблечко, -ка, с. Ум. отъ стябло.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.