Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata.
Восковий, -а, -е. Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому!
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Понапрядати, -да́ю, -єш, гл. Напрясть (во множествѣ). Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядала.
Призір, -зо́ру, м.
1) Сглазъ.
2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору.
П'ятикутник, -ка, м. Пятиугольникъ.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки!
