Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирікатися

Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІКАТИСЯ"
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки. Вх. Зн. 20.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Неомірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу. Полт. у.
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Пузан, -на, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.