Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирікатися

Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІКАТИСЯ"
Відлізти Cм. відлазити.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.  
Змірок, -рка, м. Мѣрка. Змірок з чобота. Міусск. окр.
Льо́пи, -пів, м. 1) Пятна отъ разлитой цвѣтной жидкости. 2) Мазня (о картинѣ). Полт. г.
Обклеювати, -кле́юю, -єш, сов. в. обклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Обклеивать, обклеить.
Порозліплювати, -люю, -єш, гл. Разлѣпить слипшееся (во множествѣ).
Реготуха, -хи, ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.
Росколупати Cм. росколуплювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.