Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виріст

Виріст, -росту, м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. МВ. ІІ. 15. На виріст невисокий. Ном. № 8615.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІСТ"
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. І. 217.
Ґарґа́ра, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Ном. № 13620. Cм. Гаргара.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Конст. у.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Страхатися, -хаюся, -єшся, гл. Страшиться, бояться. Ой батьку гетьмане, я то тепер лицарства дістав, бо я всім перед вів, жадного ся не страхав. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.