Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирікати

Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІКАТИ"
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк.
Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. МВ. (О. 1862. ІІІ. 56). Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Н. Вол. у. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Котл. Ен. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. Сим. 203. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Лебедин. у. Грошей бо нема, не добувся. Кв. З пальця меду не добудешся. Ном. Добувся, як швед під Полтавою. Ном. № 1796.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. Макс. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. Мет. 346. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. Рудч. Ск. II. 188. 3)з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? Чуб. V. 233. 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня. Вас. 163.
Лапка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́па. 2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія. Сумск. у. 3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ. Сумск. у. 4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней. Вас. 164. 5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок. МУЕ. III. 24. 6) Ловушка. Вх. Пч. II. 7. 7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія. 8) мн. Кавычки. 9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. Лв. 98. б) Trifolium arvense. Лв. 102.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Поваруватися, -руюся, -єшся, гл. Остеречься, не рѣшиться. Ти свою хату не поваруєшся спродати? МВ. (О. 1862. І. 93).
Поробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Поработать. 2) Сдѣлаться (во множествѣ). З тієї пари і поробляться легесенькі водяні пузирьки. Ком. II. 22.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.