Верівчаний, -а, -е. Веревочный.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Однако нар. Одинаково, равно. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. все однако. Все равно.
Плювання, -ня, с. Плеваніе.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати.
