Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени.
Скорість, -рости Скорость.
Терсувати, -сую, -єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш.
Усмолити Cм. усмолювати.
Чуб, -ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять. Скуби мене за чуб. чуба намняти. Потрепать за волосы. Гей, шануйсь, бо намну тобі чуба! чуба нагріти. Вспотѣть отъ работы, утомиться. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз. наші хло́пці покидали чуби. Забрили лобъ нашимъ парнямъ, взяли ихъ въ солдаты.
2) Хохолъ у птицъ. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба.
3) = цідилко. Ум. чубик, чубчик. Та узяв його за чубчик і поскуб легенько.
Шум, -му, м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою. Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против туму довго умудрялась. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. Ой нумо, нумо, в плетеного шума. Ой нумо, нумо в зеленого шума. Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.
