Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирячувати

Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл.очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧУВАТИ"
Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. Стор. МПр. 4. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун. Котл. Ен. VI. 81.
Наси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. насини́ти, -ню́, -ниш, гл. Насинивать, насинить.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів. Ном. № 7397. 2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Покидати 2, -даю, -єш, гл. Бросить, оставить (во множествѣ). Нащо ж ти діточки покидала? Мил. 221. В руйновищі, що люде по'дбігали, покидали мов кучуруги цегли. K. Іов. 34. чуби покидати. Первоначально: остричься (о многихъ), а затѣмъ: быть взятымъ въ солдаты, такъ какъ при томъ взятыхъ стригутъ. Г. Барв. 15.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. І. 262.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.