Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирячувати

Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл.очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧУВАТИ"
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Навести́ Cм. наводити.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. Мил. 171. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили. ЗОЮР. II. 287.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Суховій 2, -вія, м. Сухой вѣтеръ. Борз. у. Херс. Восточный вѣтеръ. Мнж. 148.
Торохкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Решето торохкоче. Чуб. Торохкоче ложками. О. 1861. XI. Св. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.