Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирячувати

Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл.очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧУВАТИ"
Брехунка, -ки, ж. 1) = брехуха. Желех. 2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Подольск. г. Ум. брехуночка.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Митикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = метикувати и пр.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Черешенька, -ки, ж. Ум. отъ черешня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.