Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виректи

Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЕКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЕКТИ"
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Видимо нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумѣется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Зміев. у.
Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Кінва I, -ви, ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204. 2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Федьк. Ум. конівка.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Поперетлівати, -ваємо, -єте, гл. Перетлѣть (во множествѣ).
Спричинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЕКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.