Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виректи

Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЕКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЕКТИ"
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Милійо́н, -на, м. = миліон. Харьк.
Повишукувати, -кую, -єш, гл. Найти (во множествѣ).
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Харциз, -за, м. Разбойникъ, грабитель. Ме звір я — людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЕКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.