Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирушити

Вирушити, -шу, -шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУШИТИ"
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі. Харьк. у.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Нацюкати, -каю, -єш, гл. 1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець. 2) Нарубить зарубокъ.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався. Котл. Ен. II. 9.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Г. Барв. 208. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Н. п. Та на свого цюру споглядає. АД. І. 146. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів. К. ЦН. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.