Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирушити

Вирушити, -шу, -шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУШИТИ"
Дзюба́стий, -а, -е. = Дзюба́тий.
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. леле́чка. Ув. леле́чище.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Обшивка, -ки, ж. 1) Обшивка. Левиц. Пов. 242. 2) Воротъ сорочки. Гол. Од. 65, 75. Шух. І. 120.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Понагадувати, -дую, -єш, гл. Напомнить (многимъ). Понагадуй же їм, а то може хто забувся. Богодух. у.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться. Ном. № 3759.
Флигош, -ша, м. Бродяга. Угор.
Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.