Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виріжок

Виріжок, -жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЖОК"
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Ном. № 6763. Роздерлась завіса церковня посередині. Єв. Л. XXIII. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.