Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирій

Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. Посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.  
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Ніздра, -ри, ж. Мездра. Мнж. 187.
Оплітка, -ки, ж. Растеніе Convolvulus arvensis. Вх. Лем. 444.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.