Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирій

Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Виглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. виглянутися, -нуся, -нешся, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, засматриваться, засмотрѣться. Ой не ходи коло води та не виглядайся. Грин. ІІІ. 172. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись. К. Досв. 90. Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало. Левиц. І. 262. Вода.... пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у зеркало. ЗОЮР. II. 204.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.
Лайдак, -ка, м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка. Чуб. V. 210.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Н. Дума. Прикликав названого сина свого. Г. Барв. 196. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. Н. п. 3) Именованный (о числѣ). К. Грам. 112.
Переговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната. МВ. І. 90.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Хрящовий, -а, -е. ? Чабаном видається на зіму одежда: сорочки, штани хрящові, штани иршані.... О. 1862. V. Кух. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.