Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирій

Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Брикуха, -хи, ж. 1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178. 2) Своенравная.
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Луче́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. Cм. начиння и стілець. Конст. у.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Мир. ХРВ. 118. Тілистий віл. Волч. у.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого. Ном. № 10441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.