Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба.
Відпродувати, -дую, -єш, сов. в. відпродати, -дам, -даси, гл. Перепродавать, перепродать.
Дни́на, -ни, ж. День. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно.
Припинятися, -ня́юся, -єшся сов. в: припинитися, -ню́ся, -нишся,, гл. Останавливаться, остановиться, удержаться. Марта, дивлюсь, припинилась.... і слухає.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ухопила його за серце тая чудовная краса.. ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
