Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирій

Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Вимайструвати, -рую, -єш, гл. Смастерить.
Випасувати, -сую, -єш, гл. = випасати. Лемішка випасував товар на степах до різниць. Левиц. І. 239.
Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути. Мнж. 147.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Борз. у. Вареники, знаєте, парують на столі. Св. Л. 222. Хліви його від молока парують. К. Іов. 47. 2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують. Н. п. 3) Случать.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. Мнж. 141. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Греб. 362. Любо місяцю з зорями в воду поринати. К. Досв. 90.
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.