Астрономи́чний, -а, -е. Астрономическій.
Замика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. замкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Запираться, запереться. 2) Заключаться. Який Гнат тихий, а що у йому замикається. Чоловік, здається, нічого собі, але хто-й-зна, що в йому в середині замикається.
Кілочок, -чка, м. Ум. отъ кіло́к. 1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. 2) = чека. 3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. 4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Недобиток, -тка, м.
1) Не совсѣмъ добитый, не совсѣмъ замученный. Старий недобиток, варнак.
2) мн. Остатки (войска послѣ пораженія).
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Ум. трюшко́м.
