Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирій

Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЙ"
Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство. Желех.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю. Мир. ХРВ. 255.
Стрійно нар. Нарядно. Дай же вам, Боже, й а в полі буйно.... в коморі плідно, в господі стрійно. Kolb. І. 98.
Судний 2, -а, -е.. Cм. судній.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.