Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виряжати

Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЖАТИ"
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка. Рк. Макс.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника. Шух. І. 84, 87, 174.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.
Сокуплювати, -плюю, -єш, сов. в. сокупити, -плю, -пиш, гл. Соединять, соединить. Нехай се святе яблуко наші душі освятить і сокупить. Г. Барв. 346.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Н. Вол. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.