Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виряжати

Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЖАТИ"
Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Дохапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Дохвататься.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая. Грин. III. 396.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл.кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.