Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виряжати

Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЖАТИ"
Верглик, -ка, м. Инструмента для плетенія лаптей. Мав.... верглик той, що латні плетуть. Чуб. II. 382.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Облізок, -зка, м. = обаполок. Кобел. у.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Пересмуга, -ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.