Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Cм. иверь.
Заполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) О парусахъ: обвиснуть, опасть. Вітер стих, то й паруси заполоскали. 2) Cм. заполіскувати.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Меньо́к, -нька, м. = мень.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві.
