Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирячкуватий

Вирячкуватий, -а, -е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧКУВАТИЙ"
Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. Рудан. І. 69. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Шевч. Дружки без'язикі. КС. 1883. II. 392. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої. К. (О. 1861. IV. 30).
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Грю́княва, -ви, ж. Стукотня. Бісова стукнява та грюкнява. Харьк. у.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Переплатити Cм. переплачувати.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Рядний, -а, -е. Аккуратный, хозяйственный. Сама єм ся дивували, яшм била рядна: єдном мала телятище, і то єм не загнала. Гол. II. 449.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЧКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.