Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виручати

Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Мислі́те с. нескл. 1) Церк.-слав. названіе буквы М. 2) писати мисліте. Шататься въ пьяномъ видѣ. Було на світі все не мило, мисліте по землі писав. Котл. Ен. II. 32.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Патлатий, -а, -е. Длинноволосый, косматый. Неси, Боже, патлатого, щоб було за віщо скубти. Чуб. І. 245.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.
Смачніти, смашні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться вкуснѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.