Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виручати

Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Ара́бський, -а, -е. Арабскій. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Улаштувати, -тую, -єш, гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.