Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виручати

Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Гейки меж. Въ значеніи; ѣхать впередъ въ слѣдующей поговоркѣ. Ні стейки, ні гейки. Ном. № 13864.
Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Закла́сти Cм. закладати.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Односталь Cм. в-односталь.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Прохажка, -ки, ж. = прохідка. Вх. Зн. 57.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці. Камен. у.
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.