Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл.
1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила.
2) Слушать, прослушать.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Переяти Cм. переймати.
Податний, -а, -е. О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ.
Поема, -ми, ж. Поэма. Ум. пое́мка.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко!
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. До річки почвалав.
Тушур, -ру, м. = туши́ра.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.
