Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирнути

Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРНУТИ"
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Гре́к, -ка, м. Грекъ. Ном. № 12326.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата. Н. Вол. у.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Озирати, -ра́ю, -єш, сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. О. 1861. І. 311. Cм. лимарство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.