Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирлоокий

Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛООКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛООКИЙ"
Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть. Чуб. ІІІ. 18.
Искра, -ри, ж. Искра. З малої искри великий вогонь буває. Ном. Палкий як искра. Мкр. Н. 12. Ум. и́скорка.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Стор. МПр. 53. Налигався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Осипка, -ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2 — 3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. Херс. у. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 3) Корь. Вх. Лем. 444.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. І. 6.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Самопас II, -са, м. Пасущій санъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Конст. у. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе. Конст. у.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЛООКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.