Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виринати

Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИНАТИ"
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. Вх. Зн. 21. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ. Желех.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Ковбах, -ха, м. = кубах.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Одноголосно нар. Единогласно.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Сирник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в. МВ. ІІ. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.