Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. (Лободовск.).
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався.
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла.
Поквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
Преподобниця, -ці, ж.
1) Преподобная, праведная, святая.
2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею.
Псярник, -ка, м.
1) = псяр.
2) Раст. = молочай, Euphorbia.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт.
