Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа.
Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля.
2) Дымный; курной. Курна хата.
3) Пыльный. Курний шлях.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ.
Перестати Cм. переставати.
Попереспівувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и переспівати, но во множествѣ: Та я вже всі пісні попереспівувала, — більше не знаю.
Просвітлий, -а, -е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години.
Розідбати, -ба́ю, -єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Повези та продай, а нам горілочки розідбай.
Хустка, -ки, ж.
1) Платокъ. Побіліла як хустка.
2) мн. = заручини. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли.