Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вироїтися

Вироїтися Cм. вироюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЇТИСЯ"
Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Ном. № 5010. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Драг. 169. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. Фр. Пр. 125.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Ковзко нар. Скользко.
Окрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить.
Первістка, -ки, ж. Первенецъ женскаго пола. Так то вже кохає та пестить Горпина свою первістку, і з рук не спускає. МВ. І. 97. У моєї корови теличка первістка. 2) Родившая первый разъ. 3) Первый разъ отелившаяся корова. Вх. Пч. І. 15. Вас. 197. Ум. первісточка.
Підбій, -бою, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. І. 195. 2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Ном. № 2153. Кривоніс не стерпів такої одповіді. Стор. МПр. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.