Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Зачервоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Тим часом на валу зачервоніли кармазини.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки.
Кроїти, крою, -їш, гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Як будуть козаче то тіло кроїть.
Лобоз, -за, м. = лобурь.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його.
Поперетинати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и перетикати, но во множествѣ.
Токан, -на, м. = мамалиґа.
