Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висерка

Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЕРКА"
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Задовжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = завиноватитися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.
Западо́к, -дка́, м. = западня. Мнж. 180.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий. Вх. Лем. 398.
Ухопитися, -плюся, -пишся, гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Св. Л. 128. Ухопився, як реп'ях. Ном. № 2745. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре. Рудч. Ск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.