Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висерка

Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЕРКА"
Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»! Мир. ХРВ. 9.
Володарство, -ва, с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Дістава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. діста́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Доставаться, достаться. Закаблукам лиха дам, дістанеться й передам. Шевч. 2)до. Добираться, добраться, доѣзжать, доѣхать. Через вороги тяжко до пекла дістатися. Ном. Як би його дістатися додому? Могил. у.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.