Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирити 2

Вирити 2, -рю, -риш, гл. Кружиться водѣ или какому либо предмету въ водѣ вокругъ центра, въ водоворотѣ. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 2"
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах. Вх. Лем. 436.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті. Шевч. 215.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.). Шух. І. 150.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.