Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. 2) Раст. = чаполоч.
Куричка, -ки, ж. Папироса. Кожен придивлявсь на тютюн, кожен ліпив куричку.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Обшмагати, -га́ю, -єш, гл. Отстегать, исполосовать. Усю спину обшмагали.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився.
2) Испортиться.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.
Цигарник, -ка м.; цигарниця, -ці,, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька.
