Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висаджувати

Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл. 1) Высаживать, высадить. 2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145. 3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). О. 1862. І. 32. Висадив його на коня і сам сів. Грин. II. 55. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям. Чуб. II. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСАДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСАДЖУВАТИ"
Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе. О. 1861. VI. Слов.
Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала. Лебед. у.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Поскликатися, -каємося, -єтеся, гл. Перекликаясь, созвать другъ друга. Поскликались вони докупи. Рудч. Ск. І. 31.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.  
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСАДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.