Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирвати

Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРВАТИ"
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Наволічи́ гл. = наволокти. Желех.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Очай нар. = ачей. Очай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, очай би чи не повиривала якорі в турецької каторги. Чуб. V. 933.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Топитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.