Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирідний

Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІДНИЙ"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
Звузи́ти, -ся. Cм. звужати, -ся.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Сплітачка, -ки, ж. Раст. Cuscuta epilinum. Вх. Лем. 469.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.