Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирідний

Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІДНИЙ"
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Конст. у.
Вижинати, -на́ю, -єш, сов. в. вижати, -жну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Ой тоді я снопи зв'яжу, як житечко вижну. Грин. III. 198.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Проміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять извѣстное время.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.