Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заохочування

Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОХОЧУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОХОЧУВАННЯ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Харьк. Копій камінь довбе. Ном. № 1392.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Уговкати, -каю, -єш, гл. Усмирить, укротить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАОХОЧУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.