Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирити 1

Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Гуць Cм. Гуц.
Жорсто́ко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. К. Бай. 129. 2) Язвительно, рѣзко.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. Чуб. V. 111. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Їрований, -а, -е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. І. 76.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.