Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирити 1

Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Піля пред. = біля. Піля дороженьки сяду. Гол. IV. 371.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.