Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирячити

Вирячити Cм. вирячувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯЧИТИ"
Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Глядило, -ла, с. = дзеркало. Вх. Уг. 233.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.
На-розви́дні, нар. Ha разсвѣтѣ. Це було на-розвидні, як стало світать. Новомосковск. у. Залюбовск.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.