Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колокілокъ

Колокі́локъ, -лка, м. 1) Ум. отъ колокі́л. 2) мн. Родъ прически дѣвушекъ съ зубчастим проборомъ. Чуб. VII. 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОКІЛОКЪ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОКІЛОКЪ"
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання? Харьк. г.
Лабаз, -зу, м. Раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. І. 9.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Повипростуватися, -туємося, -єтеся, гл. Выпрямиться (о многихъ). Усі повипростувалися, стоять, як салдати на муштрі.
Повряжати, -жа́ю, -єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був. ЕЗ. V. 188.
Снігур, -ра, м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОКІЛОКЪ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.