Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коломийка

Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Гол. Cм. Сумцовъ. Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка. Kolb. I. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОМИЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОМИЙКА"
Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Вх. Пч. II. 14. Ум. білогрудчик. Вх. Зн. 3.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Завива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -в'ю́, -є́ш, гл. 1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав'ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190. 2) Заворачивать, завернуть, обматывать, обмотать, обертывать, обернуть, повязывать, повязать; налагать, наложить повязку. Скину опончу, зав'ю ніжки. Чуб. V. 115. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав. АД. І. 250. 3) То же, что и покрива́ти, покри́ти новобрачную, а также дѣвушку, имѣющую ребенка. Переносно: покри́ти ді́вчину — обольстить дѣвушку. Желех.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Позасівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Грин. III. 50. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою. Мет. 228.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОМИЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.