Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колокіл

Колокіл, -ко́лу, м. 1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії. ХС. VII. 425. 2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Вх. Зн. 27. Ум. колокілок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОКІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОКІЛ"
Балцанка, -ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. Cм. бальзанка.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.  
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. Гол. IV. 438. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці. Федьк. Пов. 46.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОКІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.