Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колихати

Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет. 8) Качать на качеляхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИХАТИ"
Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться. Желех.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная). Угор.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно! Ном. № 3696.
Нехутко нар. Нескоро. Як мокре горить, так нехутко робить. Ном. № 10909.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Освячати, -ча́ю, -єш
Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ. Вх. Зн. 51.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.