Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Бусурменець, -нця, м. = бусурман.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Царські врата повідчинювані.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1.
