Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду.
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння.
Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках.
Комендант, -та, м. Комендантъ. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому.
Паз, -зу, м. Пазъ.
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
Шнурування, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Ой беріть з возів, беріть шнурування.
