Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колонія

Колонія, -нії, ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Херс. г. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, — ціла б то їх колонія завелось там. О. 1862. V. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОНІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОНІЯ"
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Ном. № 2009. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Рудч. Ск. І. 172. Cм. Дізнаватися.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл.кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував. Гн. ІІ. 40.
Прикмета, прикміта, -ти, ж. 1) Примѣта, знакъ. Поробили в моїх гаях прикмети. К. ЧР. 226. Прикміта козацькая. Грин. III. 592. на прикметі. На примѣтѣ. У гаю дві криниці в єї на прикметі було: у одній сцілюща, а в другій живуща вода. ЗОЮР. II. 55.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Уступатися, -паюся, -єшся, сов. в. уступитися, -плюся, -пишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Тут уже царь уступився: «Оддай, — каже, — дочко!» Рудч. Ск. II. 113.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Вас. 147. Поставив мене чухрать гілля. Новомоск. у. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. Вас. 152, 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. Чуб. V. 684. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Хомиха кожен день свого Хому чухрала. Боров. 60. 4) Бѣжать. Маркев. 34. А ну ноги на плечі та й чухрай. Ном. № 4408. Видно й хати, та далеко чухрати. Ном. № 11423. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112). 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом. Г. Барв. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОНІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.