Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колування

Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛУВАННЯ"
Баршановий, -а, -е. = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. змия баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66.
Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Д'але́ сз. = Але́.
Надбива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. сов. в. надби́тися, надіб'ю́ся, -єшся, гл. Надбиваться, надбиться.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Нелад, -ду, м. Безладица; безпорядокъ.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.