Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотов

Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТОВ"
Бевхати, -хаю, -єш, гл. Ударять глухо. Вх. Лем. 390.
Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.