Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотов

Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТОВ"
Блювота, -ти, блювотина, -ни, ж. = блюваки.
Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Бухи-бухи! меж., выраж. кашель. Ой ти старий бухи-бухи, я молода хихи-хихи! Н. п.
Горн, -на, м. см. Горен.
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.