Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колот

Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Безчуственний, -а, -е. Лишившійся чувствъ. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. Пот. III. 99. Желех. 2) Простыя сани, дровни. Чуб. V. 1138.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи! Канев. у.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Назу́ти Cм. назувати.
Наня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл. 1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ. 2) Расшалиться.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.