Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колот

Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Булінька, -ки, ж. Ум. отъ буля.
Виписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. виписатися, -шуся, -шешся, гл. Выписываться, выписаться, уходить, уйти изъ общества. Адже ти не виписувався із запорожців? Шевч. 301.
Вовченько, -ка, м. Ум. отъ вовк.
Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. ІІ. 67.
Неналежно нар. Ненадлежащимъ образомъ.
Перералити Cм. перералювати.
Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.