Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Винагорода, -ди, ж. Награда.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи.
Грица́рня, -ні, ж. = Глицарня.
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь.
Пообмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обмалювати, но во множествѣ. Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, та й саму ограду округи Братства.
Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Cм. упроситися.
