Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Наука про зорі зветься астрономія.
Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Сварити, -рю́, -риш, гл.
1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Не свари на мене.
2) Ссорить.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ.
2) = штундарь.
