Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колошкати

Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОШКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОШКАТИ"
Гасник, -ка, м. 1) = гасниця. 2) = гасило. Вх. Лем. 402.
Гора́зд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки. ХС. III. 65.
М'я́кота́ и мня́кота́, -ти, ж. 1) съ удар. на послѣднемъ слогѣ. Мягкость. Як постелю сіна, то м'якота спати. Лебед. у. 2) съ удар. на первомъ слогѣ. Мякоть мяса. Черк. у.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Послинити, -ню, -ниш, гл. Послюнить. Мир. ХРВ. 63. Пальці послине. Кв.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять. Вх. Зн. 62.
Шурхотіти, -хочу́, -ти́ш, гл. Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОШКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.