Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колошкати

Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОШКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОШКАТИ"
Близня, -няти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близнята. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) мн. = близнюк 4. а. Kolb. І. 51. Ум. близнятко, близняточко. ЗОЮР. І. 34.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
Хамут, -та, м. Хомутъ. Чуб. І. 68. Вас. 159.
Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОШКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.