Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловоріт

Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРІТ"
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина. Желех.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Заскуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Заскучать. Отже мій Андрійко хутко і заскучає. МВ. ІІ. 9.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.
Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = лабзюкати.
На́ра́з нар. Вдругъ, сразу. Хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596.
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВОРІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.