Бодячок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодяк.
2) — польовий. Раст. Eryngium planum.
Виморити, -рю, -риш, гл.
1) Выморить.
2) Измучить, истомить.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Лічи́лка, -ки, ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці!
Ма́шка, -ки, ж. Ласкательное названіе женщины. Кажи, машко! Чого ти соромишся?
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Періщити, -щу, -щиш, гл.
1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло.
2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Повідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Отставить (во множествѣ). Повідставляй горщики від жару.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Ум. ретізо́к.
Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл.
1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває.
2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю.
