Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловатниця

Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТНИЦЯ"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Сохранно нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Спрят, -ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВАТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.