Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловерть

Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВЕРТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВЕРТЬ"
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Зажо́н, -ну, м. = зажин. Сим. 204.
Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно.
Плутанина, -ни, ж. = плутаниця.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску. Ном. № 4222.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Чеснути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.
Шибен, -ни, ж. Шибениця. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВЕРТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.