Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колоть

Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТЬ"
Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Булінька, -ки, ж. Ум. отъ буля.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Істнісінько
Полюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Любить, долюбливать. Не полюбляю я цього. Зміев. у. За сусідом молодиці, за сусідом і вдовиці, і дівчата поглядають, — всі сусіда полюбляють. Котл. Н. П. 393.
Поштампувати, -пую, -єш, гл. Выбить штемпель.
Роскепкуватися, -куюся, -єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.
Удатність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Удачность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.